Жила в Коломиї одна сім’я. Лагідна мати, люблячий батько, маленька гарненька донечка… Здавалося, батько маленької Мар’яни ніколи не випустить з рук своєї донечки. Всюди їх бачили разом, всюди було чути веселий сміх дитини. Але раптова хвороба забрала у дитини батька. Це було страшне горе для всієї родини. Мама Наталка не змогла втримати себе в руках. З горя запила, почала вести аморальний спосіб життя, стала розпусною жінкою. Постійно п’яна, вона відмовилась від своєї дитини, її позбавили материнських прав. Таке життя до добра не приводить. Одного ранку на місці їхньої хати сусіди побачили згарище головешок, згоріла жінка живцем у власній хаті. Мабуть причиною стала непогашена цигарка та непробудний п’яний сон. Маленька Мар’янка, як і багато разів перед тим, ночувала у своєї тітки – рідної маминої сестри, яка на той час була опікуном дитини. Вигляд згорілої матері став першою трагедією дев’ятирічної дівчинки. Глибоко вражена, вона отримала не тільки моральну травму, але і фізичну. Лікарі визначили нервово-психічний розлад у здоров’ї дитини. Життя в рідної тітки теж не було для Мар’яни втіхою. Постійні сварки та негаразди спричинили до того, що одного разу дядько на очах у дівчинки зарубав сокирою власну жінку – тітку Мар’яни. Дякувати Богу, що внього не піднялась рука і на Мар’янку. Однак, цей випадок дитина пережила ще важче. Трагедія у стилі фільму-жахів залишила шрам на все її життя. З рідних у неї тільки одна старенька сімдесятирічна бабуся, прикована до ліжка важкою хворобою. Вона зі сльозами на очах просить Бога продовжити їй життя хоча б на декілька років. Адже Мар’янка ще зовсім мала, а опікуватись нею більше немає кому. Лагідна, чемна дівчинка цілий тиждень навчається в школі-інтернаті для слаборозвинутих дітей, а в суботу спішить до своєї хворої бабусі, щоб у неї на грудях забути страшні трагедії свого дитинства.
Жила в Коломиї одна сім’я. Лагідна мати, люблячий батько, маленька гарненька донечка… Здавалося, батько маленької Мар’яни ніколи не випустить з рук своєї донечки. Всюди їх бачили разом, всюди було чути веселий сміх дитини. Але раптова хвороба забрала у дитини батька. Це було страшне горе для всієї родини. Мама Наталка не змогла втримати себе в руках. З горя запила, почала вести аморальний спосіб життя, стала розпусною жінкою. Постійно п’яна, вона відмовилась від своєї дитини, її позбавили материнських прав. Таке життя до добра не приводить. Одного ранку на місці їхньої хати сусіди побачили згарище головешок, згоріла жінка живцем у власній хаті. Мабуть причиною стала непогашена цигарка та непробудний п’яний сон. Маленька Мар’янка, як і багато разів перед тим, ночувала у своєї тітки – рідної маминої сестри, яка на той час була опікуном дитини. Вигляд згорілої матері став першою трагедією дев’ятирічної дівчинки. Глибоко вражена, вона отримала не тільки моральну травму, але і фізичну. Лікарі визначили нервово-психічний розлад у здоров’ї дитини. Життя в рідної тітки теж не було для Мар’яни втіхою. Постійні сварки та негаразди спричинили до того, що одного разу дядько на очах у дівчинки зарубав сокирою власну жінку – тітку Мар’яни. Дякувати Богу, що внього не піднялась рука і на Мар’янку. Однак, цей випадок дитина пережила ще важче. Трагедія у стилі фільму-жахів залишила шрам на все її життя. З рідних у неї тільки одна старенька сімдесятирічна бабуся, прикована до ліжка важкою хворобою. Вона зі сльозами на очах просить Бога продовжити їй життя хоча б на декілька років. Адже Мар’янка ще зовсім мала, а опікуватись нею більше немає кому. Лагідна, чемна дівчинка цілий тиждень навчається в школі-інтернаті для слаборозвинутих дітей, а в суботу спішить до своєї хворої бабусі, щоб у неї на грудях забути страшні трагедії свого дитинства.